|
ЯК РОЗВИВАТИ МОВУ ДИТИНИ!
| Говорячи про розвиток мови дитини, насамперед маємо на увазі збагачення її словника, розвиток зв'язного мовлення, його звукової культури і граматичної будови. Яка ж роль батьків у цьому? На розвитку мови дитини насамперед позначається мова людей, які її оточують. Якщо ви самі розмовлятимете грамотною літературною мовою, то й дитина наслідуватиме вас. Усі слова, які вживають дорослі, мають бути зрозумілі малому. Крім того, дорослі мають постійно стежити за мовою дітей, своєчасно виправляти помилки, розширювати їх активний словник, цілеспрямовано ознайомлюючи з навколишнім світом, використовуючи різноманітну дитячу діяльність: гру, працю, побутову діяльність і, звичайно ж, різні заняття, спостереження, бесіди, читання художньої літератури, перегляди діафільмів тощо. При цьому слід звертати увагу на назви предметів, їхні зовнішні особливості, призначення, функціональні властивості й ознаки. Щоб навчити малят спостерігати й виділяти істотні ознаки предмета, грамотно розповідати про нього, можна пропонувати їм такі вправи, як опис улюбленої іграшки, предмета, речі. — Яку іграшку ти найбільше любиш?—запитує мама в Сергійка. Розкажи про неї. Якого вона кольору, форми, величини, з якого матеріалу зроблена, як ти граєшся нею? Такі цілеспрямовані запитання допоможуть дошкільнику зробити свою розповідь логічною та змістовною. Під час розповіді краще не перебивати дитину, не заважати самій викладати свою думку, і тільки коли вона мовчить, не може продовжити опис, можна нагадати, про що вона ще не розповіла. Звертайте увагу не лише на словник і грамотність мови, а й на виразність, емоційність її. Словник сина чи доньки слід постійно збагачувати словами з протилежним значенням (великий — малий, довгий — коротший, товстий — тонкий), слова, що позначають кольори і відтінки, інші конкретні предмети, їхні ознаки і дії. Особливо зручно це робити в іграх з різними іграшками, предметами. Дорослий говорить дитині: «Курка — велика, а курча...? Ведмедик — коричневий, а собачка...? Кішка нявкає, а порося...» і т. д. Отже, як бачите, важливо спиратися на наочність (іграшки, предмети, картинки). Щоб активізувати використання дієслів у мові дітей, корисні вправи на добір дій, які може виконувати даний предмет або які ним можна виконувати. «Для чого потрібна лійка? Що можна робити праскою? А що роблять сокирою, лопатою?» тощо. У вправах типу «Хто що робить?» дитина повинна назвати якомога більше професій і дій, що їх виконують представники цих професій. Наприклад: листоноша приносить листи, двірник прибирає вулицю, вчителька навчає дітей. Для розумового розвитку дошкільника велике значення має збагачення його словника узагальнюючими словами (іменники, що означають збірні поняття). Для цього треба поповнити знання про окремі предмети, що входять до родової категорії: одяг, посуд, іграшки, навчальні приладдя. Упорядкуванню знань про окремі предмети, активізації слів, що їх означають, сприяють запитання: Який на тобі одяг? Що стоїть на столі? Як це можна назвати окремим словом? Які меблі стоять у твоїй кімнаті? Щоб навчити дітей означати якості, властивості предметів, іграшок доцільно спонукати їх до застосування порівнянь. Так, розглядаючи з малим дерева в парку, квіти на клумбі, дорослий запитує: «Що в них однакове, а чим вони відрізняються?» (У всіх дерев є стовбури, гілки. У більшості дерев є листя, але може бути і хвоя. Листя й хвоя зеленого кольору. Дерева різні за висотою, товщиною стовбура, довжиною і напрямком гілок, формою листя тощо.) Розглядаючи іграшки, предмети, діти називають різні прикметники, які роблять мову виразною, яскравою, цікавою (яскравий, світлий, запашний, блискучий і т. д.). Щоб засвоєні слова стали активним доробком дитини, слід створювати умови для їх частішого вживання і стежити за правильністю їх поєднання у мові. Особливо тісно словникова робота пов'язана з формуванням у дітей зв'язної мови. Для цього треба більші} розмовляти з дітьми, спонукати їх до переказу знайомих казок, оповідань, діафільмів і кінофільмів, розповіді за картиною, вчити передавати своїми словам враження від особистого досвіду. При цьому стежте за правильністю граматичної будови мови й чіткістю вимовляння звуків. Якщо дитина неправильно вимовляє окремі звуки або мова її невиразна, для усунення цих недоліків можна використати спеціальні ігри, вправи. Наприклад: «Відгадай за голосом, хто тебе покликав?» або «Вгадай, що робить?» та ін.
|
| Категорія: Поради вчителя | Додав: olymir (06.12.2009)
|
| Переглядів: 2276
| Рейтинг: 2.0/2 |
|
|
| Календар |
 |
| Давай дружити |
|
|
